ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ ДІТЕЙ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

           Пропоную декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

- розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини;

- поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони

   проводять     дозвілля і чим захоплюються;

- цікавтесь, які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;

- вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський    контроль в Windows*;

- наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без вашого відома;

- навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які    пропонуються власниками сайтів;

- контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);

- цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;

- навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати   Інтернет мережу для розповсюдження     пліток, погроз іншим та хуліганських дій;

- переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;

- інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;

- розмовляйте зі своєю дитиною як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну

  мораль.

         Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет - це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.

Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

Пам’ятка для батьків

Перебуваючи на літніх канікулах, Ваші діти повинні дотримуватись правил безпеки життєдіяльності і пам’ятати:

-         про правила дорожнього руху;

-         про правила пожежної безпеки;

-         про безпечне поводження з піротехнічними виробами;

-         про безпечне поводження з електропобутовими і газовими приладами;

-         про безпечне поводження біля відкритих водойм і на воді;

-         про шкідливість алкоголю, паління та вживання наркотичних і психотропних речовин;

-         про шкідливість тривалого перебування на сонці;

-         про безпеку перебування в місцях можливих обвалів (яри, кар’єри, глинища);

-         про небезпеку укусів диких та свійських тварин;

-         про правила поведінки в громадських місцях;

-         про обережність на залізниці;

-         про необхідність слухатися батьків, учителів, вихователів і виконувати їхні розпорядження;

-         про дотримування правил безпечної поведінки під час грози;

-         про правила безпеки  під час проведення екскурсій, походів, культпоходів.

 Дітям категорично забороняється:

 -         розпалювати вогнища біля будівель в населених пунктах, у лісах і лісосмугах (особливо хвойних), поблизу полів хлібних злаків;

-         бавитися сірниками;

-         вживати в їжу гриби і невідомі ягоди;

-         брати в руки отрутохімікати;

-         гратися гострими і небезпечними предметами;

-         проводити дитячі ігри і розваги поблизу повітряних ліній електропередач;

-         користуватися вогнепальною зброєю (самопалами);

-         бавитися на об'єктах будівництва, кришах багатоповерхівок;

-         наближатися ближче, ніж на 8м. до обірваного дроту ел.передач;

-         переходити проїжджу частину , не впевнившись в повній безпеці;

-         кататися на велосипедах ( скутерах) на проїжджій частині;

-         іти на контакт з незнайомцями;

-         бавитися з тваринами( собаками, котами тощо), навіть свійськими;

-         самостійно, без нагляду дорослих, користуватися електричними та газовими приладами;

-         знаходитись біля водойм і на воді без нагляду дорослих.

 Нагадайте дітям вимоги безпеки життєдіяльності під час канікул.

    Рекомендації батькам щодо підготовки домашніх завдань

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

- побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

- емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);

- культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.

3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.

4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.

5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.

6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.

7. Пам’ятайте, що, за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів - до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.

8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

                   Про користь читання 

                              Поради батькам 

    Книга допоможе сформувати у дітей кращі моральні якості, основи матеріалістичного світогляду, виховати патріотичні та інтернаціональні почуття. 
Цікава книга – це велика радість для дитини! Не позбавляйте її цієї радості, стежте за новими виданнями дитячих книжок, поповнюйте ними сімейні дитячі бібліотечки. 
 1. Розучуйте з дітьми вірші. Це виховає у них любов до поезії, сприятиме розвитку поетичного слуху, виразної мови. 
 2. Влаштовуйте куточок книги, періодично організовуйте виставки книжок, присвячені творам одного письменника, до свят, суспільних подій. 
 3. Не забувайте розповідати дітям про письменника, стимулюйте дитину пригадати його прізвище, назву твору, вірша. Дитина має знати, який народ склав прочитану казку, чия вона (українська, російська тощо). 
 4. Вчіть дитину бережно поводитись з книжкою. Вона повинна бути цілою, чистою. Брати її можна тільки чистими руками, розглядати на столі, не писати на ній, не малювати, завжди класти на місце, своєчасно ремонтувати її. 

Читання розвиває уяву 

Телебачення не надає можливості мислити самому. Читаючи книгу, ми маємо ширші горизонти. 

Читання поліпшує мовні навички 

«Навички», які потрібні для перегляду телепередач, настільки малі, що ми поки ще не чули про втрату здатності дивитись телевізор. Читання – єдина можливість збагатити себе потрібним запасом слів. 

Читання розвиває терпіння 

За одну годину на екрані телевізора може пройти понад тисячу зображень. Глядач практично не має часу подумати над тим, що він дивиться.

Читання – складний процес розшифрування прочитаного, який допомагає і розвиває терпіння. 

Як же допомогти батькам розвивати в дитині любов до читання? 

1. Зробіть читання приємним заняттям: 
- обмежте час перегляду телепередач; 
- не примушуйте дитину читати; 
- створіть приємну атмосферу: тихий належно освітлений куточок заохочує до читання; 
- читайте частіше своїм дітям книжки вголос, навіть якщо вони вміють це робити самі. 

2. Показуйте приклад. Якщо ви увесь день і ніч сидите перед телевізором, ваша дитина, вірогідно, буде робити теж саме. Якщо ж малюк побачить, що ви зручно вмостились з гарною книгою в руках, він зрозуміє, що ви не тільки говорите про користь читання, але й самі читаєте. 

3. Збирайте бібліотеку. Діти будуть читати, якщо в них є вільний доступ до книг. Добре якщо у дитини є власна книжкова полиця. 
Дослідження, які проводили лікарі, показали, що багато дітей молодшого шкільного віку мають мовні розлади. «У сім’ях дуже багато дивляться телевізор і дуже мало розмовляють»,- зроблено сумний висновок. 

Поради батькам

1.  Для дитини ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково  говоритиме так, як ви.

2.  Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не  забувайте: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

3. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес розвитку дитини в школі.

4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

5. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

6. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не  підштовхуйте.

7. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів  руки, аби їй було легше опанувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за  розміром деталі, зображення тощо.

9. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з  яких чисел можна скласти 5, а з яких – 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не  механічного запам’ятовування .

11. Працюйте  з дитиною  над розвитком її пам’яті , уваги, мислення. Для цього  сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

12. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов’язково  дотримуйтеся його виконання всіма членами родини.

13. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно – вольового розвитку дитини є спільність вимог до  неї з боку всіх членів родини.

15. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома.

Дитину не карають:

• За те, що вона чимось не влаштовує дорослих: холерика за те, що він непосидючий і впертий, сангвініка — за рухливість, флегматика — за повільність, неврівноваженого — за плаксивість.

• Під час їжі.

• Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут краще підтримати її.

• За необережність, а вчать обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини; за повільність, незібраність (за цим може бути приховане занурення в себе або фантазування); за забруднений і порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин; за прорахунки самих батьків тощо.

• На людях (в автобусі, на вулиці), адже це ще й публічне приниження.

• При молодшій дитині, оскільки підривається авторитет старшої, а якщо є ревнощі між дітьми, то це може породити озлобленість у старшої дитини, а в молодшої — злорадство, а це погіршить їх взаємини.

• За емоційність, імпульсивність, енергійність. Здатність передбачати наслідки своїх вчинків остаточно формується у дівчат до 18 років, у хлопців — до 20, але навчати цього слід з трьох, а особливо з п'ятироків.

• Поспішно, не розібравшись: краще пробачити десятьох винних, ніж покарати одного невинного. Необхідно поєднувати покарання з іншими методами виховання, дотримуючись педагогічного такту та враховуючивікові та індивідуальні особливості дитини.

Реакція батьків на вчинок дитини має бути продуманою, вільною від негативних емоцій. У реакції не повинно бути істеричності. На істеричний крик, жестикуляцію, надлишок емоцій дитина відповідає тим самим. Не повинно бути люті, гніву. Лють призводить до надмірних покарань, а це породжує в батьків муки сумління. Спочатку покарали, а потім шкодують, жаліють. Тепер в очах дитини винні батьки і вона стає в позу ображеної.

Не слід погрожувати дитині, краще попередити. Часом погроза сприймається гірше, ніж саме покарання. В погрозі завжди є шантаж, і зрештою дитина також починає шантажувати батьків.

Як запобігти негативним наслідкам покарання

• Відокремлюйте свої почуття від дій. Не засуджуйте дитину. Вона має відчувати, що її люблять, але її дії в конкретному випадку можуть бути неприйнятними.

• Треба враховувати емоційний стан дитини. Якщо видно, що дитина засмучена і дуже переживає, то чи потрібно додавати негативу, використовуючи покарання? Дайте їй виговоритися, щоб негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.

• Перш ніж карати, треба обов'язково з'ясувати мотиви вчинку.

• Якщо без покарання не можна обійтися, нехай дитина вибере його сама.

• Караючи дитину, впевніться у тому, що вона розуміє причину, щоб вона звинувачувала себе, а не того, хто карає.

• Навчайте дитину норм і правил поведінки в різних місцях і різних життєвих ситуаціях ненав'язливо та без моралізування.

• Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині спрямувати свою активність у дозволене русло.

• Будьте самі прикладом культурної поведінки з іншими людьми, з предметами та довкіллям.

• Треба пам'ятати, що вся відповідальність за наслідки покарання цілком покладається на дорослого. Слід пам'ятати, що міра покарання повинна відповідати важкості провини, тобто не треба застосовувати серйозне покарання за несерйозну провину.

   Ваша дитина погано вчиться?

         Ваша дитина неслухняна?